До вузлового каталогу

Попередній розділ
Наступний розділ

Здається головним затрудненням при вивченні націй та націоналізму є пошук відповідного узгодженого визначення ключових концептів, нації та націоналізму

Концепція нації виражається в двох формах: в термінах антогоністичних наукових визначень, та в формі визначення, як порівняння з іншими формами колективних ідентифікацій. Визнається, що концепція нації зобов"язана бути відмінною від інших концепцій колективних ідентифікацій, таких як клас, регіон, стать, раса та релігійна спільність. Однак практично не існує згоди щодо ролі етнічного, як протиставлення до політичного, компоненту нації; щодо балансу "суб"єктивних" елементів, таких як бажання та пам"ять, та "об"єктивних" - території та мови; та щодо природи етнічності в національному визначенні. Часто допускається, що національні усвідомлення та ідентифікації стоять понад класом, статтю, та расою. Можливо лише релігійні додатки протистоять національним усвідомленням в діапазоні та інтенсивності почуттів.

Існує три класичних визначення. Ренан (Renan) відкидає статистичну концепцію нації в надії визначити націю як форму моральності. Це - загально підтримано різноманітними науковими дослідженнями. Нація, проголошує Ренан, це - щоденний плебісцит.
Сталін (Stalin) визначає націю через суміш об"єктивних та суб"єктивних елементів. Відрізняючи нації від рас та племен з одного боку, та від держав - з іншого, він стверджує, що нації з"являються лише тоді, коли декілька елементів, таких як економічне життя, мова та територія, з"являються одночасно.
Вебер (Weber) розглядає націю як "престижну спільність" наділену віддчуттям культурної мети. Нації дуже різні для того, щоб можна було визначити їх в термінах якогось єдиного одного критерію. Він пов"язує нації з етнічними спільнотами як популяції об"єднані міфом спільного попередника. Нації відрізняє участь у політичних проектах.

Карл Дойч (Karl Deutsch) пропонує функціональне визначення нації, яке уникає характеризації одиничними факторами та пропонує "наявність задовільних комунікаційних засобів, здатних забезпечити загальний результат". Він стверджує, що об"єктом націоналістичних організацій є посилення та розповсюдження комунікаційних каналів для підтримки популярних дій у відповідності до національних символів та норм.

Клифорд Ґірц (Clifford Geertz) з погляду антропологічної перпективи зауважує, що існує два постійних компоненти - етнічний та громадський - в націоналізмі пост-колоніальних держав. Етнічний вимір показується як зусилля "старовинних" усвідомлень які забезпечують індивідуалів різними ідентифікаціями; громадський - як бажання громадянства в сучасній державі. Тому, що державні та етнічні кордони часто відрізняються, виникають конфлікти.

Ентоні Ґиденс (Antony Giddens) виражає статистичну концепцію нації, яку він описує як "обмежений кордонами контейнер з силою". Це визначення та багато іншого є суб"єктом критики Уолкрера Коннора (Walrer Connor), який відкидає тенденції зрівняння нації з державою та націоналізму з державним патріотизмом. Як і Вебер, він визначає націю через спільність попередників, однак відрізняє її від етнічної спілки виходячи з самопробудження; якщо етнічні групи можуть визначатись іншими, нація має визначити сама себе.

Переклад з:
Nationalism, ed. by Jhon Hutchinson & Antony D.Smith, Oxford University Press 1994, ISBN 0-19-289260-60, p.3-4,15-16.