До вузлового каталогу

Звідки ми?
Стаття Ненсі Шат (Nancy Shute)

Енді Карвин (Andy Carvin), 29 років, зміг прослідкувати власну генеологічну лінію до свої предків з Бузька (Busk) в Україні. На цьому сліди губилися. Пізніше він прочитав про можливість прослідкувати Y статеву хромосому яка передається від батька до сина. На інтернеті він відшукав Family Tree DNA, фірму яка займалася пошуком осіб із схожими хромосомами та послав туди зразок власної ДНК. Через деякий час йому відрекомендували іншу особу - Біла Сверськи (Bill Sversky), 59 років. При перегляді сімейних фотографій вони звернули увагу на дивовижну схожість їхніх батьків, а також схожість самого Енді на сина Біла.

Така ситуація не виглядає незвичайною при розгляді генетичних атрибутів. Люди дуже схожі генетично, з більшим різноманіттям в самій етнічній групі, ніж поміж самими етнічними групами. Карвін та Сверськи члени невеликої, коханім (cohanim), групи в іншій групі - євреїв. Фінни, сардинійці (Sardinians) та баски належать до іншої групи яка має дуже відмінний генетичний код. Більшість людей, європейців за походженням, так сильно змішані генетично, що неможливо відрізнити німців від французів чи боснійців від сербів. Однак знаряддя біотехнології стають такими потужними, що стає можливим визначити античну історії людини з каплі крові чи невеличкого клаптика шкіри.

Останнім часом дві групи генетиків опублікували хроніки заселення Європи: одна базуючись на аналізі материнських ліній ДНК, інша - на батьківських. Дослідження показують, що перші поселенці прибули з Близького Соду як мисливці-збирачі 25 - 40 тисяч років тому. В часи останього льодового періоду ці перші європейці перебралися на південь Іспанії (Iberia), України та на Балкани. Після того як льодовий період закінчився ті хто вижив поширилися по території та почали розмножуватись. Остання масова міграція зі Сходу відбулася 9 000 років тому та принесла хдіборобство та одомашнення тварин, однак не змістила раніших поселенців як вважалося раніше.

Генетичний годинник.

Європейські дослідження були одними з перших, які показали можливість порівняння міграцій чоловіків та жінок, які не завжди співпадають в історії За останні 20 років дослідники були в змозі простежити жіноче пересування черз митохондрію (mitochondria) - невеличке виробляюче енергію тіло, яке складається із сотень клітин. Митохондрія має дуже незвичайну ДНК. Вона вміщує генетичний матеріал лише з материнської лінії, на відміну від кліткового ядра, яке є сумішшю ДНК обох батьків. Це значить, що всі діти, чоловіки та жінки, мають копії іхньої материнської митохондричної ДНК. Коли така копія передається з покоління в покоління, трапляють невеличкі, ледве помітні мутації. Порівнюючи такі мутації у різних людей, можливо підрахувати їхню спорідненість. Підраховуючи темп мутації, дослідник може сказати як давно в минулому різні групи розділилися. Дуґлас Уоллас (Douglas Wallas) підтвердив таку можливість в 1980 р. коли зміг відрізнити людей з Європи, Азії та Африки шляом порівняня їхніх ДНК.

Розуміння того, що існує карта та годинник людської історі в кожній клітині повністю трансформувало маленьке, високо технічне науку генетику. Науковці досліджують історію людства в генах щонайменше з часу першої світової війни, коли два польських імунологісти відкрили, що різні армії мають дуже відмінні пропорції груп крові. Друга група (type B), більш поширена в Середній Азії та Африці, ніж серед європейців. Група крові була використана для підтвердження того факту, що цигани коректно вважали себе виходцями з Індії, а не з Єврропи.

З"являється Єва.

В 1987 році дослідники з Берклі, Каліфорнія, Алан Уилсон (Allan Wilson), Ребека Канн (Rebecca Cann) та Марк Стонекін (Mark Stoneking) оголосили про появу першої жінки 200 000 років в Африці. Африканку швидко "охрестили" Євою. Поява Єви сколинула ареологічну громаду, яка на протязі десятиліть сперечалась про те, чи люди з"явилися відразу на декількох континентах чи вони походять з Африки. Групу атакували за недбалу роботу, де дійсно були проблеми з підрахунками. Однек генетичні дані різних дослідників, починаючи з того часу, однозначно підтверджують теорію "З Африки".

Залишаються запитання про природу ранньої людської діаспори. Дискутується, наприклад, питання чи неандертальці та сучасні люди мали статеві стосунки. Дехто взагалі залишається скептиком щодо теорії "З Африки". Так дослідники з Австралійського Національного Університету опублікували результати митохондричного аналізу ДНК скелета знаного як Лейке Манґо 3 (Lake Mango 3), віком 60 000 років. ДНК скелета не співпало з відомими людськими ДНК, даючи підстави стверджувати про австралійське, а не африканське походження. Просте роз"яснення може звучати так, що лінія Манґо не продовжилась, що відбулося також з багатьма іншими.

Звичайно повинно бути багато Адамів та багато Єв. Генетичний запис показує лише тих то вижив та розмножився. Найстаріший Адам, наприклад, виявляється на 20-30 000 років молодшим , ніж найстаріша Єва. Велика кількість генетичних даних показує, що невелика група сучасних людей покинула Африку приблизно 100 000 років тому та помандрувала на Близький Схід, в Азію та Європу
[Далі я включаю словесний опис великого малюнка названого "Антична історія ДНК".

Десь 180 000 років тому існували в Африці пра-люди, приблизно в сучасному Заірі (кол., Zaire, зараз Республіка Конго). От і почали вони розселятись по всьому світу, спершу по Африці, а десь 75 000 років тому дійшли й до Близького Сходу. Тут шлях розділяється: виникає три різних дороги до Європи (40 000 -25 000 років тому перші поселенці з"явилися в Іберії (Iberia - південь сучасної Іспанії) Україні та на Балканах) та дві дороги (південна Азія - В"єтнам, Малайзія, Нова Гвінея та північна - Тібет, Корея, Сибір) через Азію [65 000 - 55 000]. Щодо заселення Австралії [60 000 - 40 000 років тому] інує дві теорії: сухопутний шлях (Індія - Таїланд - Малайзія) чи морський шлях (на човнах попід берегом).
Оскільки вважається, що рівень води в океані був нижчим, а обриси материків були дещо іншими, то Берінгової протоки не існувало і десь 30 000 - 20 000 років тому перші жителі з"явилися в Америці.]

Поки багато дослідників відшукували історії в митохондричній ДНК, інші науковці займалися аналізом т.зв. Y хромосоми. Така хромосома передається від батька до сина, однак, на відміну від митохондричної ДНК, вона практично не зазнає змін. Майкл Хемер (Michael Hammer), хто перший розпізнав ключові знаки Y хромосоми, почав досліджувати кохенім в 1995 році. Порівнюючи різноманітні варіанти він прийшов до висновку про існування спільного чоловічого попередника кохенімів 84-130 поколінь тому, що відповідає часу залишення Єгипту оригінальним кохенімом - Ароном (Aaron).

Брати та вороги.

З того часу інші дослідники використовували кохенімські помітки для з"ясування чи має Лемба (Lemba) - південно-африканське плем"я, яке розмовляє мовою Банту (Bantu) - семітські корені. В минулому червні (2000-ого року) Хеммер опублікував результати, які засвідчили, що незважаючи на політичне протистояння, в генетичному плані палестинці та євреї не відрізняються. Пітер Андерхіл (Peter Underhill) із стенфордського університету, опублікував список з 87 нових Y знаків, аналізуючи який він прийшов до генеалогічного дерева з 10 гілками. Це показує, що чоловіча різноманітність набагато менша,ніж жіноча.

У звязку з цим - чи завдяки цьому - молекулярна антропологія зазнає критики."Це - дуже важливо, однак ... приклад - дуже невеликий" говорить Милфорд Уолпуф (Milford Wolpoff), перша особа в критиці теорії "З Африки". В журналі "Наука" (Science) він опублікував дослідження ранніх людських черепів, які показують, що африканці могли змішатися з ранніми гуманоідами, а не замінити їх. Невелика кількість данних та ефект природнього відбору не дозволяє впевнено заявити про вірність теорії. Генетики, теж говорять про необідність більшої кількості даних, більшої кількості знаків у хромосомі, та про більш точні підрахунки. Вони, однак, стверджують, що навіть при таких недоліках ДНК - правильна., а в таких місцях як Індія та Китай, генетична історія і буде історією.

Генетична антрополігія протистоїть широкому спектру расизму. Австралія забороняє публікувати роботи які стосуються аборигенських ДНК, а Індія заборонила експорт генетичних справ громадян. Генетики засмучені таким відношенням. Єдине, що гени показуєть, говорять вони, це - не існує такої речі як раса. Зовнішні відмінності які більшість людей будуть вважати расовими характеристиками - колір шкіри, форма ока, зріст - генетично непослідовні, неважливі реакції на зовнішнє середовище, генетичний еквівалент сонячного опіку.

Споживча медицина.

Різниця може бути незначна, однак важить так багато для медицинських дслідників. Негри більш сильні захворіти не анемію; деякі народи зі східної Європи мають гени, що краще протистоять СНІДу: жінки з Шотландії схильні до певної форми раку молочної залози. Дослідники використовують молекулярну антропологію для відкриття походження хвороб та винаходу потрібного лікування. Наука ще не може просто просканувати людські гени для постановки комплексного діагнозу такого як шизофренія, синдром Туретта (Tourettes's) чи алкоголізму. Однак настане такий час, коли можна буде віднайти генетичний шля хвороби несважаючи на географічну історію. Існують і люди для яких просто дуже важливо знати їхнє походження.

Без охорони.

Генетики допускають, що на кожного хто знайте підтвердження власному походженню, знайдеться й інший - розчарований в своїй знахідці. Митохондрична та Y ДНК є лише невеликими частинами сімейної історії. Лише один з чотирьох дідів присутній в Y ДНК та лише одна прабаба в митохондричній ДНК. "Це - небезпечно пов"язувати єдиний знак з твердженням ідентифікації" говорить Емори Уоллас (Emory Wallace) хто консультує пацієнтів з генетичними заворюваннями. "Я не бажаю заявити комусь "Я вірю, ти - американський індієць, однак твоя митохондрія - європейська".